- бияк
- —————————————————————————————бия́кіменник чоловічого родубич; бивень
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бияк — а/, ч. 1) Те саме, що молот. 2) заст. Коротка частина молотильного ціпа … Український тлумачний словник
Спортивная гимнастика на летних Олимпийских играх 2008 — Соревнования по спортивной гимнастике на летних Олимпийских играх 2008 проходили с 9 по 19 августа. 196 спортсменов из 41 страны разыграли 14 комплектов медалей … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
бич — а/, ч. 1) Довгий батіг; канчук, нагайка. || Кий або палиця, якою б ють. 2) перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха. 3) перен. Гостре викриття, картання. 4) Коротка частина ціпа, якою б ють, вимолочуючи колос; бияк … Український тлумачний словник
бияковий — а, е. Прикм. до бияк … Український тлумачний словник
капиця — і, ж. Ремінь, що зв язує бияк із ціпилном … Український тлумачний словник
капиця — ці, ж. Св. 1. Частина колеса у возі. 2. Ремні, що зв язують бияк з держаком ціпа … Словник лемківскої говірки